Як допомогти старшій дитині підготуватися до події.
Скоро у вашої дитини з'явиться брат або сестра. Ця подія, що хвилює, для усієї сім'ї, і ваш малюк не має бути в стороні від того, що відбувається. Питання лише в тому, як і в що його треба присвячувати. Чи потрібно брати старших дітей на сеанси УЗИ, чи дозволити брати участь у виборі імені? А головне, як, яким чином повідомити про майбутню подію? Дуже важливо правильно вибрати момент для повідомлення про вагітність мами. Не варто поспішати, краще почекайте до третьо-четвертого місяця, коли ви адаптуєтеся до свого " положення". Але і не відкладайте розмову доти коли животик стане помітний. Не ізолюйте дитину від того, що відбувається, дайте йому можливість брати участь в очікуванні нового члена сім'ї. Повідомляючи про вагітність мами, батьки не повинні почувати себе винуватими і виправдовуватися, немов вчинили щось неправильне відносно старшої дитини. Також, не варто говорити, що ви вирішили народити малюка для нього, щоб було з ким грати. Старша дитина не повинна розділяти відповідальність, пов'язану з появою немовляти, ця справа батьків і тільки батьків.
Поява на світ брата або сестри повинна якомога менше змінити життя старшої дитини, особливо якщо вона була єдина в сім'ї. З появою нової дитини первістки особливо гостро переживають почуття занедбаності, покинутости, адже вони звикли бути в центрі уваги батьків і ні з ким не ділити їх любов. Тому, якщо старшого треба переселити до іншої кімнати або віддати в дитячий сад, зробіть це заздалегідь, щоб він не зв'язував зміни у своєму житті з появою новонародженого і не вважав, що його відсунули на задній план". Як же оголосити дитині про прийдешню подію? Краще, якщо батьки зроблять це разом, наприклад, таким чином: "У нас для тебе є хороша новина. Наша сім'я незабаром стане більше, у нас народиться дитина. А у тебе з'явиться братик або сестричка. Ми цьому дуже раді". Не запитуйте відразу у дитини, чи вона рада. Вона не повинна думати, що почуття, які вона випробовує можуть вплинути на хід подій.
Якщо вашій дитині менше 18 місяців, пояснення можна обмежити простими словами: "В животику у мами знаходиться дитинча, він там ростиме, а потім з'явиться на світ. Мама тепер сильніше втомлюватиметься і не зможе брати тебе на руки". Малюкові в цьому віці ще не ведені муки ревнощів, та зате він помітить, що мама не завжди в змозі з ним повозитися, побігати, пограти. Поясніть йому, що пройде багато днів і ночей, перш ніж маленький з'явиться на світ. Розкажіть йому, яким крихітним спочатку буде малюк, і як про нього треба піклуватися. Поясніть, що новонароджений не грає в ігри, не розмовляє, багато спить. Якщо попередити про це старшу дитину, він буде менше розчарований при появі малюка.
Діти від 2 до 5 років у більшості своїй переживають сильне почуття ревнощів при появі в сім'ї новонародженого. Дитячі ревнощі проявляються в найрізноманітніших формах. Багато 2-3-річних дітей (а іноді і 4-5-річні) при появі у будинку новонародженого всіляко демонструють батькам бажання стати такими ж маленькими, як він. Наприклад, дитина може попросити, щоб його погодували з пляшки, поколихали на руках, покатали в колясці. Він раптом починає писати в ліжечко, смоктати палець, прагнучи у всьому бути схожим на немовля. Йому хочеться, щоб мама і з ним виконала все ті, як йому здається, незвичайно приємні процедури, які вона проробляє з немовлям. До речі, розвитку почуття ревнощів може сприяти і не зовсім правильна поведінка папи, бабусь і дідусів. Буде кращий, особливо перший час, якщо папа більше уваги приділятиме старшому. Він йому набагато потрібніше, тоді як немовля абсолютно задовольняє мамине суспільство. Нехай бабуся і дідусь, приходячи подивитися на новонародженого, приділяють увагу також і старшій дитині, приносять подарунки кожному з дітей.
Діти до 5 років ще дуже залежні від батьків, їх інтереси пов'язані в основному з сімейним колом, тому вони особливо гостро реагують на зміну свого положення в сім'ї. Не пригнічуйте в малюку почуття ревнощів, не соромите його. Він має право на ці почуття. Щиро поговоріть з малюком, скажіть йому, що ви любитимете його анітрохи не менше, коли з'явиться маленький, але також поясните, що немовля займе в сім'ї певне місце, і потребуватиме батьківської любові і уваги. Розкажіть йому, яким він був в дитинстві. Нагадайте, як він ріс, ставав усе більш умілим і самостійним. Скажіть йому, що він зможе навчити маленького тому, що уміє сам.Опишіть ті радісні моменти, які супроводять народження немовляти : його можна буде брати на руки, давати йому соску, допомагати купати. Але також скажіть, що якщо не хочеться, він може не займатися з малюком. У такому небажанні немає нічого страшного.
Після 6 років дитина, як правило, дещо віддаляється від батьків, для нього стають важливі стосунки з однолітками, його життєвий простір розширюється і починає виходити за рамки сім'ї, з'являються захоплення, улюблене зайняття. Він, звичайно, можуть випробовувати ревнощі, але не таку гостру. Йому легше змиритися з тим, що з появою нового члена сім'ї він, на деякий час, відійде для своїх батьків на другий план. У цьому віці він вже досить ясно може уявити, яким буде його спілкування з майбутнім братом або сестрою. Тому, швидше за все, від нього не послідує непередбачуваній реакції на появу маленького.
Звідні або рідні?
Якщо у Вашій сім'ї є дитина від колишнього браку, обов'язково поясніть їй, що новонароджений буде його рідним, а не звідним братом або сестрою. Це допоможе старшому відчути себе краще в новій сімейній ситуації. Проте, дитина може не погодитися з цим і представляти малюка своїм друзям так, як визнає за потрібне. Можливо, це стане приводом зайвий раз поговорити із старшим і обговорити його почуття, пов'язані з сімейною ситуацією, що змінилася.
Чи брати дитину на сеанс УЗИ?
У цьому немає необхідності. Побачене буде незрозуміло дитині, може його збентежити або злякати. УЗИ не розвага, а медична процедура, покликана дати уявлення про хід внутріутробного розвитку плоду. До того ж, це досить інтимна процедура, не варто так глибоко посвячувати дитину в анатомічні подробиці. Нехай краще дитина дасть волю своїй уяві і спробує уявити, що робить маленький в животику у мами, що він чує і відчуває.
Вибір імені
Старшому можна дозволити брати участь у виборі імені дитини. Це дуже захоплююче зайняття для усієї сім'ї, особливо якщо скористатися словником імен, їх можна нескінченно перебирати, урочисто вимовляти особливо звучні, похихотіти над рідкісними, потішно звучними іменами. Потрібно обов'язково вислухати будь-які пропозиції дитини, але сказати, що право вибору, останнє слово залишається за батьками. Підготовка кімнати для новонародженого Щоб дитина не почувала себе в стороні від прийдешніх змін, його можна притягнути до облаштування кімнати і вибору наданого для новонародженого. Можна узяти дитину з собою в магазин, він із задоволенням вибиратиме разом з вами коляску, ліжечко, постільне приладдя, але рішення про те, що придбати, має бути за вами, хоча варто дозволити йому самому купити які-небудь дрібниці для малюка. У кімнаті він може допомогти розкласти речі по своїх місцях, змайструвати прикрасу. Але якщо він не хоче ні в чому брати участь, не гніваєтеся на нього він має право.
Мама в пологовому будинку
Цей період має особливе значення. Щоб малюк не почував себе самотнім і покинутим, важливо, щоб поруч були люди що виражають свою любов і ніжність. Дитина проведе декілька днів в очікуванні і тривозі, і тому потрібно його заспокоїти і розвіяти страхи, наприклад, вручивши йому невеликий подарунок від новонародженого. Звичайно, доросліші діти не дадуть себе провести: вони розуміють, що малюк, що тільки що народився, не бігає по магазинах. Але це не важливо. Для дитини цей вираз почуттів, знак того, що про нього думають, його люблять, і що в сім'ї свято, адже подарунки дарують з нагоди свят, важливих і радісних подій. Говорячи старшій дитині: "Малюк дарує тобі цей подарунок", ви не обманюєте його, а даєте зрозуміти, що хочете і йому доставити радість. Зі свого боку старший теж може самостійно вибрати подарунок і передати його в пологовий будинок. Після повернення з пологового будинку мама із-за втоми і сум'яття не зможе відразу приділити увагу старшому. Щоб він не був розчарований і навіть травмований, хтось з рідних повинен потурбуватися про нього. А коли мама трохи відпочине, вона зможе обійняти свою старшу дитину, поговорити з нею про нього самого, надавши йому можливість першому заговорити про новонароджений. Пам'ятайте, що не варто відганяти від себе старшого, коли Ви займаєтеся з молодшим, не соромте його за капризи і прояв ревнощів, не порівнюйте дітей, не оцінюйте молодшого вище, чим старшого : "Навіть наш малюк не капризує, як ти". Не відмовляйте старшому в ласці під тим приводом, що він вже великий, зараз він потребує її як ніколи. Для будь-якої дитини поява в сім'ї ще одного малюка - серйозне випробування. Дозвольте йому виразити свої почуття, якими б вони не були. Утіште його тим, що у вас як і раніше знаходитиметься час тільки для нього. Чим менше дитини критикуватимуть, чим більшою турботою він буде оточений, тим легше йому з відкритим серцем спілкуватиметься з маленьким чоловічком, що з'явився у вашій сім'ї.
Практичні поради для пап і мам
1. Попросіть дитину зробити красивий малюнок, вставте його в рамку і повісьте в кімнаті новонародженого.
2. Нехай він стежить за течією днів що залишилися до появи на світ маленького, відриваючи листки з календаря із забавними картинками.
3. Запропонуйте йому виконати роль фоторепортера (якщо дитина досить доросла), коли малюка привезуть додому з пологового будинку. Він буде гордий і поглинений цією роллю, що позбавить його від деяких переживань, і дозволить відчути причетність до того, що відбувається.
4. Говоріть з ним про його власне народження, розглядайте дитячі фотографії, розкажіть про те щастя, яке ви випробовували в ті дні. Нехай він сам вибере для особистого альбому фотографії, які йому здадуться найбільш важливими. Покажіть своїй дитині, що для вас важлива кожна хвилина його життя.