Вплив мультфільмів на психічний розвиток та здоров’я дітей

«Діти повинні жити у світі краси, гри,

казки, музики, малюнка, фантазії, творчості»

(Василий Сухомлинский)

Батьки, вихователі, а також педагоги вже довгі роки намагаються визначити, як може відбитися перегляд сучасних мультфільмів на дитячій психіці? Які мультфільми краще дивитися малюкові, західні чи вітчизняні? Чи можуть мультфільми виховати підростаюче покоління? Чи здатні герої мультфільмів зомбувати і вкладати спотворені ідеали в голови малюків?

Особистість дитини формується з перших днів її життя, однак найшвидше цей процес проходить, як стверджують фахівці, у віці від 4 до 7 років. Тому подальший розвиток дитини буде загалом залежати від того, яка основа буде закладена саме в ці роки. Основне завдання батьків – самостійно виховувати особистість дитини.

Мультфільми – це дуже дитяча річ, бо вони анти документальні. Картини, фантазія, незвичайні образи, що наповнюють мультики… По силі впливу їх можна порівняти з книгами казок. У житті дітям часом не вистачає реалізації бажаних якостей, і мультфільми допомагають впоратись з відчуттям дискомфорту.

А тепер скажемо кілька слів про вплив мультфільмів на здоров’я дітей. Відомо, що дуже динамічні сцени і кадри з яскравими спалахами негативно діють на психіку і нервову систему малюків. Дуже важливо не допускати безконтрольного перегляду дітьми анімаційної продукції. Так, як психіка у дітей найбільш нестійка, вони особливо сильно піддаються негативному впливу. Ті діти, які проводять біля телевізорів більшу частину часу, не вміють фільтрувати інформацію, вони звикли приймати за аксіому і не можуть захиститися від впливовості неякісних телепередач і мультфільмів. Одним з ефективних інструментів розвитку і виховання дитини є також анімація. При цьому час, який дитина проводить біля екрану телевізора не має перевищувати встановлених норм (за даними Вікових норм Всесвітньої організації охорони здоров’я ):

· дошкільний вік (3-7 років) – не більше 30 хв.;

· молодшим шкільний вік (7-10 років) – не більше 30 - 50 хв.;

· старший шкільний вік (11-18 років) – 1 – 3 год.;

Фахівці досліджували вплив мультфільмів на психіку дітей і підтвердили їх розвиваючу, пізнавальну і виховну роль. За великим рахунком, вплив мультфільмів позначається позитивно на розвиток дитини. Варто тільки серйозно і відповідально підходити до вибору переліку мультфільмів для перегляду малюкам.

Правильні мультфільми здатні:

· стати хорошими помічниками у вихованні. У деяких персонажів діти переймають манери поведінки, їх вміння взаємодіяти з навколишнім світом. Деякі вчать доброті, щирості, поступливості і співпереживання. Вчать не здаватися, боротися зі злом і справлятися з усіма труднощами;

· хороші мультфільми розвивають креативність дітей. При перегляді яскравих, неординарних картинок включається фантазія, нестандартне мислення і може бути початком творчості;

· розвивати мову. Слухаючи грамотну та красиву мову героїв мультфільмів, діти поповнюють свій лексичний запас і можуть у хорошому сенсі здивувати батьків деякими висловлюваннями та афоризмами;

· розвивати уяву, пам'ять і мислення дитини. Це відбувається в процесі сприйняття і аналізу того, що відбувається порівняння, встановлення логіки, послідовності подій, а також міркувань за підсумками переглянутого;

· навчатися навколишньому світу, з їх допомогою дитина може навчитися рахувати, читати, говорити іноземною мовою, вивчати геометричні фігури, кольори і отримувати різні енциклопедичні знання.

Але, не дивлячись на те, що плюсів досить багато, звичайний перегляд може негативно позначитися на дитині. Тому, дитячі психологи часто говорять про те, що багато мультфільмів надають і негативний вплив на психіку дітей:

· надмірна агресія персонажів та сцени насильства. Під час сюжетів з бійками видно кров, демонструються вбивства та їх наслідки. Як правило, більшість головних героїв є агресивними і завдають шкоди своєму оточенню. Дуже часто діти наслідують головних героїв таких мультфільмів;

· безкарність персонажів у мультфільмах. Негативні вчинки персонажів не караються, а в окремих випадках вони навіть демонструються як позитивні моменти. При цьому в дітей часто формується створений стереотип вседозволеності, який в майбутньому призводить до неприємних наслідків;

· кричущі кольори з яскравими спалахами світла дуже тиснуть на психіку дітей та негативно позначаються на аналізаторних системах дитини. Коли ми дивимося на реальний предмет, очні м’язи постійно тренуються, тобто, коли дитина сконцентрована на перегляді телевізора, активність її очей помітно знижується у зв’язку з тим, що зображення на екрані рухається, а очні м’язи – ні!

· Рух – життя! А для дитини це природний стан організму. Під час перегляду мультфільмів чи телепередач м’язова система перебуває в статистичному стані. І залишається в ньому до тих пір, поки дитина сидить перед блакитним екраном. Від цього можуть з’являтися м’язові зажими та блоки, а якщо малюк знаходиться систематично у неправильній позі або телевізор і посадочне місце знаходяться в нефізіологічній диспозиції, то дитина ризикує поставою і нормальним розвитком кісткової системи;

· добро і зло практично не розділяються, між ними в мультфільмах не існує певної межі. Досить часто позитивні персонажі вчиняють негативні дії щоб досягти благих цілей;

· відсутність в мультфільмах так званого інстинкту самозбереження персонажів, які підсвідомо підштовхують дітей до суїциду. Тобто, персонажі мультфільмів не відчувають біль, можуть по декілька разів помирати і знову з’являтися в епізодах. Після перегляду таких мультиків не можна гарантувати, що дитина не захоче перевірити на власному досвіді дії улюблених героїв, щоб повторити їх подвиги;

· гучний звуковий супровід, різкі звуки, напружена музика чинять негативний вплив на дитячу психіку, викликають головний біль і підвищують тривожність;

· жаргонні, нецензурні вирази. Навіть, на перший погляд, у позитивних мультиках часом проскакують такі вирази. Діти відразу запам’ятовують «цікаві» слова. Батьки говорять одне, а мультики показують, що лаятись можна, авторитет батьків при цьому може похитнутися.

У зв’язку з цим, неврологи і психіатри радять батькам дітей, що не досягли семирічного віку, вмикати малюкам лише ті мультфільми, які були випущені в другій половині минулого століття. Мультфільми цих часів були практично витиснені з екранів імпортними продуктами, як правило американського та японського виробництва. Однак ці мультики для дівчаток та хлопців не розраховані на менталітет українських дітей, вони є продуктами чужої культури і підсвідомо нав’язують дітям цінності, не типові для української культури.

Ніхто не буде заперечувати, що такі мультфільми, як: «Карлсон», «Крокодил Гена і Чебурашка», «Дядя Стьопа велетень», «Дядько Федір» герої з «Простоквашено» та інші були і залишаються комфортними для дитячої психіки, вони вчать їх доброму та прекрасному. Хоча сьогодні й вони піддаються критиці. Мультфільм «Крихітка Єнот» - повчає, що нетреба вороже ставитися до інших, а потрібно просто посміхнутись і тоді, як у пісні «Від посмішки похмурий день світліше…». Як щодо відомої усім фрази Кота Леопольда: «Друзі, давайте жити дружно!» - хіба може бути щось добріше?!

Проаналізувавши мультфільми іноземного виробництва, наприклад, пригоди популярного Шрека, можна припустити, що цей мультфільм формує у дітей не правильні стереотипи поведінки чоловіка і жінки. Герцог, який завжди повинен бути героєм, у мультику слабкий, від принцеси чекають ніжності і жіночності, а вона виявляється сильною і мужньою (пам’ятаєте сцену, коли принцеса розкидає ворогів направо і наліво). А популярний мультфільм «Сімпсони» - яскравий приклад деградації особистості окремо і родинних відносин в цілому – родина Барта Сімпсона. В ньому яскраво представлені жорстокість, неповага до батьків, недалекість та антисоціальна поведінка людини.

Безумовно, мультфільм мультфільму різниця. Багато залежить від сім’ї, в якій виховується і живе дитина. Не варто лишати дитину можливості дивитись мультики, бо це їй просто необхідно. Тобто, важливо відповідально ставитись до вибору мультиплікаційного матеріалу, пропонуючи увазі дитини лише добрі та повчальні мультики, які не містять сцен насильства, чи яскравих приладів девіантної поведінки, сприяють розвитку дитини.

Отже, щоб діти після перегляду мультфільмів вбирали в себе лише хороші приклади потрібно спілкуватися з дитиною, програвати весь хід подій і обговорювати побачене. По закінченню перегляду варто поцікавитись у неї, що вона запам’ятала , що зрозуміла, які висновки зробила з побаченого, розпитати про улюбленого героя та з’ясувати, чим він їй подобається. Такий спільний перегляд виявиться лише дієвим способом винесення з мультфільму усього найкращого, прищеплення дитині певних моральних якостей, розвинення її знань та уявлень про світ, а й допоможе налагодити емоційний контакт зі своєю дитиною, краще розуміти «її світ».

Пам’ятайте, що ні один мультфільм або передача не замінять живе людське спілкування.