ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ

Спілкування з дитиною:

1. Демонструйте кращі зразки своєї поведінки, випромі­нюйте добро і любов. Ваш внесок у розвиток дитини безцінний — ваше ставлення до світу знайде відображення у її інтересах, судженнях, цінностях.

2. Якщо ви хочете поговорити з дитиною, присядьте чи нахиліться до рівня дитини, встановіть зоровий контакт; якщо потрібно – покладіть свої руки дитині на плечі, або на спину між лопатками та поставте дитині запитання.

3. Частіше використовуйте "Я-повідомлення",таким чином даючи дітям зрозуміти: їхні поведінку, реакції дорослі обмежують не взагалі, а лише за­раз, і на те є певні причини. Наприклад: "Прошу зараз голосно не розмовляти, бо це заважає ді­тям гратися".

4. Якщо ви побачили, що дитина не зрозуміла вашої пропозиції – попросіть її повторити вашу фразу.

5. При спілкуванні враховуйте вік і досвід цієї дитини, а не свій власний.

6. Говоріть з дитиною спокійним тоном, змінюючи тембр голосу в залежності від обставин.

7. Деяким дітям одну і ту ж фразу потрібно повторити декілька разів.

8. Намагайтеся створювати і підтримувати по­зитивну атмосферу,дбайте про "збереження об­личчя" кожного. Підтримки та захисту потребує насамперед той, кому в цей момент гірше. Тому інколи варто поспівчувати й винуватцеві кон­флікту, підтримати його.

Спілкування з батьками:

1. Під час спілкування з батьками потрібно формувати «Я – повідомлення»:

- якщо я правильно вас зрозуміла, ви хочете, щоб...

- я розумію вашу точку зору, проте...

- мені було б легше спілкуватися з вашою дитиною, якщо б...

- у вашої дитини чудово виходить робити... та треба попрацювати над...

2. Під час спілкування з батьками не потрібно боятися ставити запитання:

- я помітила, що дитина почала...

- я цікавлюся, як вихователь, який працює з вашою дитиною, а не як стороння особа...

- на жаль, без додаткової інформації я не зможу плідно працювати з вашою дитиною.

Спілкування з колегами:

1. Під час спілкування з колегами з робочих питань не потрібно боятися ставити запитання, оскільки ваш досвід роботи менший за досвід вихователів, і те, що зрозуміло їм, може бути не зрозуміло вам.

2. Вислухавши старшого колегу, відстоюйте свою думку, якщо ви впевнені в своїй правоті.

3. Використовуючи досвід старших колег, не забувайте про власні отримані новітні знання.

Вікові особливості дітей 3-річного віку

Досягнувши трирічного віку малюк багато в чому змінюється, інтенсивно розвивається. Внаслідок чого у дитини формується система власного «Я», з’являються власні потреби та інтереси. Малюк вчиться відокремлювати себе від дорослого, починає ставитися до себе як до самостійного «Я», тобто у нього з’являються початкові форми самосвідомості.Усе це призводить до розвитку прагнення дитини хоча б у вузьких межах своїх можливостей діяти самостійно, без допомоги дорослих («Я сам»). Цей період психологи вважають критичним («криза трьох років»), оскільки дорослі зустрічаються з труднощами у взаєминах із дитиною. В основі цієї кризи – об’єктивне протиріччя між новою тенденцією дитини до самостійного задоволення власних потреб та прагненням дорослого зберегти попередній стиль стосунків і обмежити тим самим активність дитини. Існує чітка когнітивна симптоматика наближення кризи: гострий інтерес дитини до свого зображення у дзеркалі; стурбованість, як вона виглядає в очах інших; зацікавленість дівчаток своїм вбранням, заклопотаність хлопчиків власною компетентністю; гостра реакція на невдачі. Описана криза, є зрозуміло, тимчасовою, але пов’язані з нею новоутворення (відокремлення себе від оточуючих, порівняння з іншими тощо) – важливий етап у психічному розвитку дитини. Прагнення дитини цього віку до самостійності знаходить найпродуктивніше вирішення у формі гри, тому криза трьох років і розв’язується шляхом переходу дитини до ігрової діяльності.

Розвиток дитини 3,5 року

Мова

· каже: «я», «ти», «моє», «твоє»

· використовує множину

· називає 5 видів тварин

· розповідає спонтанно про події

· використовує минулий час

Зорове сприймання

· розрізняє основні кольори

· розрізняє дві довжини

· розрізняє 5 картинок

· вкладає 5 порожніх кубиків один в один

· розрізняє 5 геометричних форм

· орієнтується на вулиці

Слухове сприймання

· показує «більше» та «менше»

· показує «праворуч/ліворуч» (нехай неправильно)

· вказує на предмет червоного кольору

· показує предмети круглі та з кутами

· уважно слухає розповідь

· розрізняє на слух голосний [а]

Дрібна моторика

· одягається сам

· відкриває коробочку з-під сірників

· розгортає цукерку

· будує веж з 8 кубиків

· малює коло

· тримає олівець пальцями

Велика моторика

· їздить на триколісному велосипеді

· б’є двічі по повітряній кульці

· проносить 3 метри склянку з водою

· пройде по лінії завдовжки 3 м

· стрибає на 20 см завдовжки, на 5 см заввишки

· піднімається сходами, не тримаючись за перила

Вікові особливості дітей 4-5 років

Період чотирьох-п’яти років життя дитини є важливим моментом у становленні її як людини. На цьому етапі визначаються майбутні «контури» дорослої людини. Дії психіки дитини все більше набуває ознак усвідомлених цілеспрямованих дій. Малюк дедалі активніше керує ними, роблячи їх довільними, а отже, більш усвідомленими. Цікавість та ініціативність дитини в цей час її життя досягають своїх «пікових» показників. Саме в цей період життя починається оптимальна робота психомоторики (механізм дій і засоби їх здійснення) та енергопотенціалу (величина нашої здатності до дії (прагматичної, пізнавальної, розумової, моральної, естетичної, тобто творчої) людини.

Соціальний та емоційний розвиток

4 роки: пишається своїми досягненнями, може вигадувати деякі успіхи, оскільки в цей час домінує розвиток уяви, розв’язує конфлікт з товаришами шляхом переговорів, зміни учасників або переконання.

5 років: має кількох друзів, можливо, одного особливого друга чи подругу, хвалить, підтримує іншу дитину або допомагає їй.

Уміння гратися і брати участь у груповій діяльності

4 роки: виконує прості доручення, грає у прості настільні ігри за сторонньої допомоги, рольові ігри наближені до реальності, увага приділяється дрібним деталям, часу, місцю тощо, кооперується в іграх з іншими дітьми, дотримуючись правил і не сварячись.

5 років: бере участь в іграх з розподілом ролей і прийняттям групових рішень, виконує якийсь хатній обов’язок після нагадування, активно грається з іншими дітьми.

Фізичний розвиток (розвиток моторики великих і малих рухів)

4 роки: стоїть на опорній нозі протягом десяти секунд, проходить півтора метра вперед, ставлячи ступні впритул модна до одної, щоб пальці торкалися п’ят, переступає назад, ставлячи ступні впритул одна до одної, щоб пальці торкалися п’ят, підстрибує, спускається сходами, ставлячи ноги через сходинку, обома руками ловить м’яча, будує башти з 11 кубиків, вміє користуватися олівцем, зубною щіткою, малює зрозумілі малюнки на теми, важливі для дитини, робить відповідні рухи пальцями і руками під час ігор із жестикуляцією, розстібає ґудзики, зав’язує шнурки, малює (копіює) квадрат, малює деякі букви.

5 років: стоїть на другій (не опорній) нозі протягом десяти секунд, ходить по розмічених лініях уперед, назад і вбік, стрибає назад два рази без затримки, самостійно гойдається, має чітко визначений пріоритет у використанні рук (правша, лівша), пише (вимальовує друкованими літерами) своє ім’я, будує башти з 20 кубиків, розфарбовує контурні малюнки, правильно тримає олівець великим, вказівним та середнім пальцем, малює людей із зображенням волосся та носа, малює (копіює) прямокутники і трикутники, вирізає з паперу пості фігури.

Навички самообслуговування

4 роки: знімає светра, одягається без допомоги, робить спроби зав’язати черевики, контролює всі природні потреби і самостійно йде до туалету, чистить зуби під наглядом, за потреби витирає носа.

5 років: зав’язує черевики, самостійно одягається, прикриває рукою рота під час кашлю або чхання, чистить зуби без сторонньої допомоги.

Комунікативні вміння (вміння говорити і розуміти сказане)

4 роки: ставить запитання, що починається з «коли» і «як», питає про значення слів, виконує три не пов’язані між собою вказівки, діючи в правильній послідовності, вказує на груди, п’яти, щиколотки, щелепи, розуміє вищі ступені, як-от: великий, більший, найбільший, розуміє послідовність подій, про які розповідають, використовує минулий час дієслів, прислівника.

5 років: бере участь у діалогах, не намагаючись перетворити їх у монологи, використовує слова «вчора» і «завтра», відповідає на телефонні дзвінки, запам’ятовує і передає прості повідомлення, може повторити речення з дев’яти, десяти слів, уміє скласти розповідь за картинкою, відрізняє казки від реальних історій, мова плавна, розбірлива (у частини дітей зберігається неправильна артикуляція деяких звуків, зазвичай відповідає на одне із запитань під час 10-15 хвилинного групового заняття).

Ми розглянули загальні закономірності та тенденції психічного розвитку дитини в чотири-п’ять років. Можливо, перераховані норми відрізняються від характерних особливостей Вашої дитини, оскільки вони носять індивідуальний характер. В основному ці норми визначаються з метою розвитку та корекції.

Вікові особливості дітей 6-річного віку

Розвиток особистості дитини залежить від багатьох обставин. Розуміння цих обставин, розуміння того, в чому саме полягає їх вплив, як під дією цих обставин розвивається неповторна індивідуальність, дасть можливість батькам правильно підійти до дитини, допомогти їй у разі потреби подолати ті труднощі, які можуть виникнути у неї в житі. Розглянемо особливості вікових відмінностей шестирічної дитини, що виявляються в розумовому розвитку, у психічному стані дитини, а також особливостях структури її самосвідомості і що створюють з кожного малюка неповторну індивідуальність.

Фізичні:

· добре стежить очима за текстом під час читання;

· краще розуміє роль пальців, ніж інструментів;

· постійно кудись поспішає – швидкість є характерною

особливістю цього віку;

· голосно реагує на події, часто не може себе стримати;

· любить кататися на задніх ніжках стільчика і часто падає з нього;

· вчиться відрізняти праве і ліве (бік, руку, плече, око та інше);

· стрімко розвиваються зуби – гризе олівці, нігті, смокче волосся;

· легко втомлюється; часто хворіє;

· любить гуляти на свіжому повітрі, займатися гімнастикою.

Соціальні:

· прагне бути першою;

· виявляє дух суперництва та ентузіазму;

· часом буває невдячною або нечемною, придумує правила;

· здається, що прагне все робити правильно, але часто виходить за межі дозволеного;

· радіє похвалі чи заохоченню; невдачі сприймає болісно;

· має палке бажання отримувати задоволення; любить сюрпризи;

· може бути розсудливою, іноді дражнить чи критикує інших;

· неврівноважена, коли хворіє;

· велике значення мають друзі (може мати одного найкращого друга);

· школа замінює домівку як найвагоміший соціальний фактор.

Мовні:

· любить пояснювати різні речі; показувати їх та коментувати;

· розмовляє голосно і збуджено;

· часто скаржиться.

Враховуючи ці соціальні і мовні особливості дітей, дорослому варто усвідомити, що: діти цього віку дуже вразливі, тому їм потрібне заохочення, щоб вийти зі складної ситуації, а от сувора критика може завдавати справжньої шкоди, руйнуючи їхню мотивацію до навчання; у дітей цього віку добре розвинений дух суперництва, а отже, прагнення до перемоги і першості може переважати все інше, тому суперництво слід вилучати з ігор, якщо їх виконують з навчальною метою.

Пізнавальні:

· любить ставити запитання;

· любить нові ігри, ідеї;

· любить розфарбовувати, малювати;

· найбільше любить навчатися, роблячи самостійні відкриття;

· більше подобається процес, ніж результат;

· береться до більшої кількості справ, ніж в змозі виконати;

· розігрує драматичні сценки;

· складає плани співробітництва у грі;

· надає великого значення характерним символам;

· краще розуміє особисті стосунки і функціональні стосунки;

· починає розуміти події минулого, якщо вони тісно пов’язані з нинішніми;

· виявляє інтерес до оволодіння навичками і методами навчальної діяльності.

Дорослі повинні пам’ятати, що у цьому віці у дітей дуже висока продуктивність, але низька якість виконання (треба звертати увагу дітей на якість виконаної роботи, адже у них підвищується гордість за це); а також підтримувати бажання творити – ліпити, малювати, співати, танцювати, розфарбовувати, складати, в'язати (важливо, щоб діти відчували підтримку та гідну оцінку дорослих, а отже, усвідомлювали, що немає правильних чи неправильних способів створення чогось у мистецтві), а це сприяє майбутньому авторському вираженню, виробленню вміння.

Враховувати індивідуальні та вікові особливості дитини в процесі виховання – означає не тільки пристосовувати до них виховні дії, намагаючись, щоб дитина досягла достатньо високого рівня розвитку, а й активно коригувати розвиток дітей: підтримувати позитивні особисті риси, що намічаються, і сприяти перебудові негативних.

Що таке ранкова зустріч

Піклування один про одного, відчуття емоційної безпеки, яка потрібна для того, аби ділитися важливими ідеями та досвідом, готовність допомагати друзям – це саме ті якості, що відображають сутність ранкової зустрічі.

Ранкова зустріч – це зустріч на початку дня всієї групи дітей з вихователем. Сидячі в колі один проти одного, кожна дитина вдумливо і поважно вітається з іншими дітьми, після чого впродовж короткого часу ділиться власним досвідом зі своїми товаришами, які з повагою слухають її, ставлять свої запитання та коментують. Після цього вся група бере участь у короткій груповій вправі, спрямованій на розвиток академічних навичок, почуття команди та відчуття єдності. Ранкова зустріч закінчується обміном щоденними новинами, які зазвичай готує вихователь, щоб представити навчальні заняття цього дня.

Ранкова зустріч складається з чотирьох основних компонентів.

Вітання – Усі діти вітаються і це забезпечує розуміння, що вони є важливими членами групи. Всі звертаються один до одного на ім’я , що допомагає створити атмосферу дружби та причетності. Вітання створює спокійний і розважливий настрій для наступного елементу зустрічі.

Обмін інформацією – другий компонент. Діти висловлюють свої думки, обмінюються ідеями та пропонують важливі для них теми обговорення. Вони мають змогу дізнатися більше один про одного. Обмін інформацією допомагає розвивати навички, які дають змогу навчатися впевнено говорити і слухати.

Групове заняття – третій компонент ранкової зустрічі, що розпочинається після спокійного періоду обмірковування інформації. У групі створюється відчуття єдності, радості через виконання пісень, участі в іграх, коротких і швидких заняттях. Ігри та заняття позбавлені елементів суперництва та кооперативні за суттю.

Щоденні новини – завершальний елемент зустрічі. Це оголошення письмової об’яви, яка щодня вивішується на відповідному стенді чи дошці. Письмове оголошення налаштовує на те, що має вивчатися цього дня, а також дає можливість обміркувати події та навчання попередніх днів. Щоденні новини допомагають дітям тренувати навчальні навички, що сприяють розвиткові математичних та мовленнєвих здібностей.

Значення ранкової зустрічі.

Створення спільноти

У чому полягає створення спільноти? Спільнота дає відчуття приналежності. Члени спільноти живуть в більшому суспільстві, але вони пов’язані один з одним спільними інтересами та цінностями. Люди, які відчувають себе частиною спільноти, виходять за межі свого безпосереднього інтересу заради користі групи. Вони піклуються один про одного. Коли вони почуваються частиною спільноти, то більше й довше працюють задля її інтересів. У процесі спільної роботи виникає певний рівень довіри, самовдосконалення,зворотній зв'язок один від одного.

Розвиток навичок спілкування.

Уміння говорити і слухати є найважливішими якостями,які необхідні для демократичної культури. Діти можуть висловлювати свою точку зору, чути відмінні думки інших людей та зважувати їх. Ранкова зустріч дає дітям змогу брати участь у групових обговореннях, а вихователям – моделювати й активно розвивати у дітей вміння та навички ефективного спілкування.

Розвиток соціальних навичок.

Уміння сприйняти точку зору іншої людини руйнує упередженість, сприяє толерантності та визнанню відмінностей. Такі соціальні компетентності допомагають людям жити у взаємній повазі, створюють умови для позитивного, відкритого спілкування між окремими членами суспільства.

Створення позитивного настрою.

Позитивний настрій у групі створюється за рахунок: атмосфери довіри; відчуття приналежності до спільноти; участі у прийнятті рішень; доброти та заохочення з боку однолітків; вільного від критики ставлення вихователя; очікування конкретних результатів; справедливості та неупередженість.

Сенсорний розвиток дітей раннього віку

Сенсорні можливості дитини фурмуються у процесі життєдіяльності. Розвиток відчуттів і сприймань взаємопов’язаний із загальним рівнем розумового розвитку дитини, оволодінням нею мовленням. Особливе значення у розвитку сенсорики має засвоєння дитиною суспільного сенсорного досвіду, опанування діями сприймання, удосконалення їх.

Важливим у сенсорному розвитку дитини є формування базових знань про предмети.

· воно є базою для подальшого розвитку інтелекту;

· дозволяє дитині упорядкувати уявлення про світ, які він отримує самостійним чином;

· розвиває посидючість і спостережливість;

· підвищує уважність;

· розширює словниковий запас;

· позитивно впливає на розвиток усіх видів пам’яті;

· розвиває естетичне почуття.

Розвиток сенсорних здібностей найкращим чином досягається за допомогою ігор, співу, малювання, на заняттях з дрібними предметами побуту і будівельним матеріалом . Кращим способом впливу на пам’ять малюка навчання в ігровій формі.

Гра - універсальний спосіб виховання і навчання дитини . Ігри, що розвивають сенсорне сприйняття, дуже потрібні малюку раннього віку. Вони приносять в життя дитини радість, інтерес, упевненість у собі і своїх можливостях. Ігри, в яких використовуються дії з предметами, розвивають не тільки руху, а й сприйняття, увага, пам'ять, мислення і мова дитини . Для розвиваючих ігор з малюками потрібно використовувати різні складові іграшки (вкладиші, пірамідки, кубики тощо), які вимагають співвіднесення властивостей декількох деталей. У деяких випадках будуть необхідні два однакові предмети: один - для показу і зразка, інший - для відтворення правильної дії з ним. І, що дуже важливо, ігри з предметами повинні бути по можливості виділені з інших подій життя дитини, вони повинні мати очевидні початок і кінець. При завершенні гри потрібно акуратно скласти і прибрати іграшки або допомоги, тим самим виключити звикання до предметів, які постійно знаходяться перед очима.

Допомагає дитині розвиватися доросла людина мама, тато чи викладачі в групах. Самостійно за допомогою посібників та іграшок малюк не зможе досягти високого рівня, всі його дії необхідно направляти і пояснювати. При цьому у віці 3-4 років не так важливо дати дитині весь багаж знань, як навчити його сприймати інформацію та аналізувати її. Варто пам’ятати, що в цей період малюк розглядає всі предмети в цілісності, тому йому не становить труднощів розглянути і зрозуміти перевернуту фотографію або картинку в книзі.

Відчуття є основним джерелом знань людини про зовнішній світ і власному тілі. Вони становлять основні канали, за якими інформацію про явища зовнішнього світу і про стан організму доходить до мозку, даючи людині можливість орієнтуватися в навколишньому середовищі і в своєму тілі.

На 3-му році життя, як встановив Л.А. Венгер, деякі добре знайомі малюкові предмети стають постійними зразками, з якими дитина порівнює властивості будь-яких об'єктів, наприклад трикутні об'єкти з "дахом", червоні з помідором . Дитина переходить до зорового співвіднесення властивостей предметів з міркою, якою виступає не тільки конкретний предмет, а й уявлення про нього . У віці 2-4 років у дитини активно розвивається сприймання. Цей процес йде під впливом продуктивної, конструктивної і художньої діяльності. У сучасній системі сенсорного виховання певне місце відводиться заняттям, які проводяться у формі організованих дидактичних ігор. На заняттях такого роду сенсорні і розумові завдання ставлять перед дітьми в ігровій формі. Розвиток сприйнять і уявлень дитини, засвоєння знань і формування умінь відбувається в ході цікавих ігрових дій. Це ще примітивне маніпулювання, але дуже швидко при цілеспрямованому навчанні і вихованні дії дитини починають носити більш осмислений характер. Завдання педагогів у дитячих установах або батьків у сім'ї полягає в організації ігрового місця малюка, насиченні його такими предметами, іграшками, граючи з якими малюк вчиться розуміти їх властивості - величину, форму, а потім і колір, тому що правильно підібраний дидактичний матеріал, іграшки приваблюють увагу малюка до властивостей предметів .

Вчені довели, що найбільш сприятливо розвиток дитини протікає під впливом продуманого виховання і навчання, яке здійснюється із урахуванням вікових особливостей дітей . Цінність раннього навчального впливу давно помічена народом: їм створені дитячі пісеньки, потішки, іграшки та ігри, які бавлять і вчать маленьку дитину. Народна мудрість створила дидактичну гру, яка є для маленької дитини найбільш підходящою формою навчання. Багаті можливості для сенсорного розвитку і вдосконалення спритності рук таять у собі народні іграшки: башточки, матрьошки, неваляшки, розбірні кулі, яйця та багато інших. Дітей залучають барвистість цих іграшок, кумедності дій з ними. Граючи, дитина набуває вміння діяти на основі розрізнення форми, величини, кольору предметів, опановує різноманітними новими рухами, діями. І все це своєрідне навчання елементарним знаннями і вмінням здійснюється у формах захоплюючих, доступних дитині.