ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ БАТЬКАМ?

МОВА - невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх знань. К.Д. Ушинський образно назвав рідну мову народним педагогом, наставником і вихователем. Слово виховує, навчає і роз­виває дитину. Під впливом мови вдосконалюються її почуття, сприймання, збагачуються знання про оточуючий світ.

Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема розвитку її мови, належить сім'ї. Адже перші слова, перші речення малятко чує і вимовляє в колі рідних людей- матері, батька, бабусі, дідуся. Однак дехто з батьків вважає, що дитина починає навчатися літературній мові лише у школі і не звертає належну увагу на формування мовлення дітей у дошкільному віці. Навчання ж мови починається не тоді, коли дитині дають буквар, а з перших звуків, які вона починає вимовляти.

Отже, дорослі повинні прагнути до того, щоб забезпечити правильний мовленнєвий розвиток дитини, починаючи вже з перших місяців її життя. Правильне мовлення допомагає малюку встановлювати контакти з іншими дітьми, вільно передавати свої думки і побажання, сприяє успішному навчанню у школі.

Малюків потрібно вчити правильно вимовляти звуки в словах, ставити наголос, користуватися відповідною інтонацією, правильно дихати під час мовлення.

Дошкільнят навчають узгоджувати слова в реченнях в роді, числі й відмінках, правильно будувати речення.

У дітей дошкільного віку потрібно виховувати й загальну культуру мовлення: вміння слухати звернену до них мову, дивитися в очі співрозмовнику, не перебивати дорослих, не втручатися в їх розмову.

Батьки ні в якому разі не повинні залишатися байдужими до мовних недоліків своїх дітей. У колі своєї сім'ї дорослі розуміють дитину з півслова і вона почуває себе впевнено. Але з віком розширюється мовне коло спілкування дитини і мовленнєві вади стають на перешкоді швидкого встановлення контактів з однолітками, виникають різні ускладнення, психологічні проблеми. Недостатньо розвинена мова, бідність словникового запасу, проблеми у вимові звуків, негативно впливають на загальний розумовий розвиток дитини.

Шановні батьки! Ви повинні орієнтуватися у вікових нормах розвитку всіх компонентів мовлення (звуковимови, лексики, граматики, фонематичних процесів), щоб вчасно допомогти своїй дитині і у разі потреби звернутися до логопеда ще до навчання дитини у школі.

Скільки слів повинна знати дитина?

Словник кожної людини поділяється на пасивний та активний. Активний словник охоплює слова, які мовець не тільки розуміє, а й повсякденно використовує. Кількість слів в активному словнику людини визначає багатство і культуру її мови. Пасивний словник -це слова, які мовець розуміє, але не завжди вживає. Пасивний словник завжди більший за активний.

Активний словник малюка постійно збільшується. Кількість слів, якою користуються діти насамперед залежить від віку, а також від рівня розвитку дитини. За норму вважаються наступні показники:

3 роки - 1000 слів;

4 роки - 1540 слів;

4,5 роки - 1870 слів;

5 років - 2072 слова;

5,5 років - 2289 слів;

6 років - 2589 слів;

7 років - 3500 -4000 слів.

У дорослої людини активний словник нараховує 6-8 тисяч слів.

Методичні рекомендації батькам, діти яких навчаються у спецгрупі

Створення спеціальних умов для дітей, які навчаються у спецгрупі є обов’язковим. Це пов’язано з тим, що ритми повсякденного життя цих дітей більш насичені, ніж у їх однолітків із загальних груп дитячого садка.

Батькам перед укладанням дітей до сну пропонується проводити з ними обов’язкові оздоровчі процедури (підгодовувати оздоровчою їжею, вітамінним коктейлем) та виконувати артикуляційні вправи (із серії завдань логопеда). У вихідні та святкові дні, коли діти не відвідують дитячий садок після ранкової фізичної гімнастики та перед обідом (під час заспокійливих ігор) обов’язково проводити десятихвилинну корекційну гімнастику, до якої включати артикуляційні вправи, пальцевий ігротренінг.

Успіх у роботі з дітьми залежить від тісної взаємодії батьків з вихователями групи, які працюють у корекційно-виховному та загальноосвітньому напрямках, логопедом, практичним психологом та іншими спеціалістами закладу дошкільної освіти. Основними завданнями батьків у цій роботі є:

• створення сприятливих умови для загального і мовленнєвого розвитку дітей;
• оздоровлення дитини;
• проведення цілеспрямованої роботи з загального та мовленнєвого розвитку дитини;
• виконання всіх рекомендацій спеціалістів;
• періодичне проведення лікування дітей в медичних установах;
• працювати у тісному контакті із спеціалістами дошкільного закладу.

Успішність розумового виховання дитини залежить від кола інтересів батьків, їхнього світогляду, від характеру спілкування з дитиною. Батькам дітей із мовними порушеннями слід пояснити, що участь родини у корекційних заходах вважається одним із факторів ефективної розвиваючої роботи. Без залучення батьків до розвитку власної дитини, контакту їх з фахівцями корекція мовлення неможлива.

Для цього корекційними педагогами використовуються такі форми взаємодії з батьками.

1. Батьківські збори. Інформаційно-тематичні збори проводяться у вересні, січні, підсумкові — у травні. На зборах логопеди знайомлять батьків з нормативними документами, програмами та їх змістом, із організацією діяльності спеціалістів у групі, із результатами роботи (чого навчились, труднощі та перешкоди у корекційному процесі).

2. Логопедичний куточок для батьків, влаштований у роздягальні групи, складається з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять із дітьми, різноманітних професійних (логопедичних, психологічних) консультацій. Інформація оновлюється один-два рази на місяць.

3. Індивідуальні консультаціїл огопеда. Один раз на тиждень, логопед надає батькам індивідуальні поради щодо поліпшення мови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини. Як правило, спочатку ініціатором тісного спілкування з батьками виступає логопед, але підвищення рівня педагогічних знань допомагає батькам усвідомити і сформулювати запитання до логопеда, пов’язані з розвитком дитини.

4. Батьківські лекторії«Школа слухняного язичка», один раз на місяць. На цих зустрічах даються практичні рекомендації щодо того, як стимулювати мовний розвиток дитини, розвивати артикуляційний апарат, демонструються відповідні відеоплівки. Практичні заняття у «Школі слухняного язичка» дають можливість познайомити батьків із деякими напрямками і прийомами роботи з дітьми-логопатами, продемонструвати успіхи окремих родин, викликати інтерес батьків до діяльності корекційних педагогів.

5. Анкетування батьків дозволяє уточнити стан їх зацікавленості у розвитку дитини, визначити їх потреби, з’ясувати, чи задоволені вони корекційно-виховним процесом.

6. «Скринька запитань» практикується педагогами дошкільних установ уже багато років. Її влаштовують у роздягальні групи, і батьки мають можливість анонімно поставити запитання працівникам дитячого садка. Відповідь вони отримують у вигляді консультацій логопеда, психолога, в інформації на стенді чи на батьківських зборах.

7. Ознайомлення батьків із популярними новинками педагогіки і психологіїза різними напрямками виховання та розвитку дітей. Педагоги створюють у приймальній кімнаті «міні-бібліотечку», книги з якої видаються для прочитання вдома, і батьки мають можливість ознайомитись із новинками педагогічної літератури. Така форма роботи стимулює батьків до пізнання своєї дитини, закономірностей її розвитку, і вони з часом починають купувати своїй дитині різну пізнавальну літературу, яка допомагає і вдома влаштувати своєрідний пізнавальний простір.

8. «Домашні логопедичні зошити» (у двох частинах), які ми пропонуємо використовувати у корекційній роботі з дітьми-логопатами. Зошити складені за лексичними темами для індивідуальної роботи батьків з дитиною, допомагають батькам закріпити набуті дитиною протягом тижня мовні навички та вміння. Використання «Домашніх логопедичних зошитів» у корекційному процесі допомагає логопеду не тільки здійснити аналіз розвитку кожної дитини за час корекційної роботи (наприкінці навчального року), а й налагодити тісний взаємозв’язок між учасниками корекційного процесу (логопед — дитина — батьки — вихователі). Батьки, отримуючи «Домашній логопедичний зошит» із завданням, мають можливість за суботу та неділю виконати з дитиною-логопатом завдання. У понеділок батьки передають зошити вихователю, щоб він мав можливість остаточно закріпити з дітьми вивчене.

Матеріал у зошиті подано в цікавій ігровій формі з широким використанням мовних ігор, що дозволяє кожній дитині успішно оволодіти мовними уміннями, з цікавістю спостерігати за особливостями слів, їх використанням у мові. «Домашній логопедичний зошит» допомагає в проведенні цілеспрямованої роботи з розвитку мислення, уваги, пам’яті кожної дитини на основі лексичної теми. Для цього використовуються спеціальні завдання на виявлення ознак схожості й відмінності між предметами; виявлення зайвого предмета; об’єднання різних предметів у групи; знаходження серед групи предметів однакових; виявлення логічних невідповідностей у малюнках.

«Домашній логопедичний зошит», на наш погляд, має стати книжечкою для самої дитини. Рекомендуємо батькам постійно вклеювати до зошиту малюнки, зроблені дитиною, інші поробки. І тоді цей зошит стане засобом збирання робіт, що надасть змогу побачити динаміку розвитку дитини.